Живе радіо
Ave, Maria
Живе in Rock
Жива класика
Laudate Dominum


У США українці та русини спільно молилися великопісну Вечірню

54256719 2544983528849845 8036483225041764352 n

Минуло вже понад століття від того часу, як відбулося розділення між русинськими та українськими греко-католиками у Сполучених Штатах Америки. Наприкінці IХХ і на початку ХХ століття вони творили єдину Церкву, але після певних непорозумінь, переважно національного та політичного характеру, за часів правління першого східнокатолицького єпископа у США Сотера Ортинського, русини та українці утворили дві окремі церковні структури, кожна з яких сьогодні має свою митрополію, три єпархії і сотні парафій по всій Америці, які не надто часто співпрацюють між собою.

 

У південних околицях Чикаго ситуація у стосунках між Візантійською та Українською Греко-Католицькими Церквами є цілковито інша. Першою ініціативою, яка сприяла зближенню місцевих громад, стало рішення української греко-католицької парафії Святого Йосафата, що в Манстері, Індіана, не служити окремої Літургії на свято Святого Миколая, а долучитися до храмового празника сусідньої візантійської парафії Святого Миколая. Парафіяни церкви Святого Йосафата УГКЦ також численно прибули до русинської церкви Святого Миколая на святкування Нового року, коли богослужіння очолювали два русинські єпископи з Фінекса і Парми. Такі спільні молитовні зустрічі посприяли зав’язанню особистих дружніх стосунків між мирянами та духовенством.

Уже кілька років поспіль протягом Великого посту русинські громади Індіани і південного Іллінойса збиралися разом на великопісні недільні Вечірні у якійсь зі своїх парафій. Цього року, на пропозицію о. д-ра Андрія Сомерсона з Візантійської Церкви і за згодою о. д-ра Юрія Саквука з УГКЦ було вирішено, що у другу неділю посту русини з різних парафій численно завітають до української греко-католицької парафії Святого Йосафата, щоб разом помолитися великопісну Вечірню.

Подія відбулася з великим успіхом, зокрема завдяки чоловічому хоровому колективу «Ліра» під проводом Романа Пачищинського з парафії Святого Йосифа (Чикаго), який здійснював співочий супровід Вечірні. Парафіяни церкви багато попрацювали для того, щоб Богослужіння відбувалося гідно і урочисто, а також для того щоб підготувати спільну пісну трапезу для наших друзів із кількох сусідніх парафій Візантійської Церкви Америки.

Настоятель церкви Святого Йосафата звернувся до присутніх зі словом, в якому наголосив на тому, що прийшов час залишити попередні непорозуміння в минулому і дивитися в майбутнє, у якому немає місця для суперечок, адже між нами є багато більше того, що нас єднає, ніж того, що розділяє. Попри певні національні чи політичні відмінності, ми належимо до одного й того ж сопричастя Вселенської Католицько Церкви, ми можемо спільно приступати до однієї чаші Тіла і Крові Господньої, ми молимося в одному і тому ж Візантійському обряді та, зрештою, і богослов’я наших Церков є таким самим. Присутні з великим ентузіазмом підтримали ці слова і радо взяли участь у богослужінні та святковій трапезі.

У майбутньому ми вже запланували спільне проведення іконографічного майстеркласу, кілька спільних прощ та інших подій, які сприятимуть співпраці і зближенню наших громад.

 

о. д-р Юрій Саквук,
настоятель храму Святого Йосафата