Живе радіо
Ave, Maria
Живе in Rock
Жива класика
Laudate Dominum


Живе звучання інструмента, не спотворене ні колонками, ні мікрофоном, – найекологічніше, – Роман Коляда

65877474 627299654421026 2395626255404761088 n

Поняття екології – екологічної поведінки, звичок, ставлення до себе й довкілля, стосується всього, у чому ми живемо. Зокрема, і звукового простору, який потужно впливає на наш психологічний стан і, загалом, сприйняття світу. Тож можна говорити про гігієну – чи екологію, звуку, який нас оточує. Зокрема, щодо того, на що ми можемо впливати і що залежить від нас. Про це у програмі «Свідоме життя з королевою екоблогінгу Маріанною Бойко» в ефірі «Воскресіння. Живе радіо» – музикант, композитор і радіоведучий Роман Коляда.

Екологія – це повага до себе й світу у якому ми живемо. Саме на цій темі – свідомого споживання, відповідального ставлення до всього, що нас оточує, здорового способу життя у всіх сенсах –зосередженна діяльність екоблогерки Маріанни Бойко. Один із таких проектів – екочелендж ZeroWaste, спрямований на зменшення кількості сміття на рівні кожної сім’. Цей проект є частиною глобального руху «Життя без поліетилену». І це – лише невеликий епізод у просвітницькій та громадській діяльності Маріанни.

Проте поняття екології охоплює не лише матеріальні речі, а й все, що оточує людину – все, що вона продукує й споживає, якість її впливу на навколишнє середовище і соціум. Поняття «екології звукового простору» Роман Коляда сформулював для себе давно, і воно стосується не тільки власне музики, а звуку як такого. «Свого часу перейнявся, наприклад, тим, якими лункими є спільні приміщення у школах (коридори, спортзали тощо) – сприймав це як своєрідне звукове пекельце», – сміється Роман. І пояснює: справа не у власне шумі й гамі, який створюють діти, а у надмірності цього шуму, посиленого непродуманою акустикою.

Більшість людей не переймається такими нюансами, проте зі звуковим сміттям стикаються практично всі – зокрема, у громадському транспорті, у громадських місцях, на вулиці тощо. Надто голосна музика з гаджетів, «бумбоксів» чи й навушників, не кажучи вже про музику у маршрутках тощо. «У цьому питанні багато пов’язано із неповагою до інших, – це як паління у громадськиї місцях, – каже Роман. – Якщо ти вмикаєш музику на повну потужність, а навушники – не закриті, і це чують усі – це рівноцінно палінню там, де не належиться. Екологія – це про те, щоб не забруднювати, не псувати, не робити гірше ні собі, ні іншим, ставитися до певних речей свідомо. Це повага до тих, хто навколо. На жаль, небагато людей цим переймається, а можна було б, бо це дійсно ушляхетнює простір довкола нас…»

Роман каже – є моменти і ситуації, на які ми можемо вплинути і щось змінити. Так, наприклад, у потягах «Укрзалізниці» припинили «тортурування звуком» з динаміків – записами часто неякісної музики, від якої подітися нікуди. І сталося це, не в останню чергу, завдяки позиції громадян, які не полінувалися після поїздки «з пєсьнями» поскаржитися на «гарячу лінію» УЗ і прослідкувати, якою буде реакція. Як результат – вийшло розпорядження керівництва «Укрзалізниці» про заборону будь-якої звукової трансляції у вагонах під час руху, окрім службових повідомлень. «В потягах ви маєте повне право вимагати тиші, з посиланням на це офіційне розпорядження. Невиконання тягне за собою відповідальність», – пояснює Роман.

Щодо автоперевізників, ситуація, на жаль, не настільки врегульована. Проте у кожному конкретному випадку – чи у міжміських автобусах, чи у міських маршрутках – не слід дозволяти випобовувати свою терплячість. Прецеденти звільнення водіїв – палких любителів «шансону» та іншого звукового сміття – є. Важливо – не мовчати.

Але «звукова екологія» – це й відповідне ставлення до себе, своєрідний здоровий спосіб життя (ЗСЖ) у цій сфері, самовиховання музичного чуття, смаку і слухання. Це стосується якості того, що ми слухаємо. Звичайно, музика є різною, і її вибір – справа смаку, настрою, інтересів тощо. Але є універсальні речі, які Роман – як піаніст, композитор і меломан, радить усім: хоча б час від часу слухати живу акустичну музику, живе викнання без електро- чи механічних посередників.

«Найкраще – це філармонічні камерні концерти з не дуже гучною музикою. Симфонічний оркестр за потужністю звучання і впливу може дорівнюватися до рок-концерту, що теж прекрасно, але має трохи іншу дію. Це емоція, потрясінння, – каже Роман. – А коли слухаєш живий інструмент, який звучить у руках майстерного музиканта, відчуття, ніби нерви чи рани змазують бальзамом. Живий звук – найекологічніший. Свого часу я впіймав це відчуття на концерті трьох кларнетистів, і зрозумів, що час від часу таке слухання необхідне, воно очищує і заспокоює – такі концерти гарної музики у залі, куди люди прийшли саме слухати музику, а не їсти чи розважатися, як у ресторані, де музика – лише тло… ».

Роман каже, що у виборі такого концерту важливі дві речі – безкомпромісна якість звуку (інакше враження буде безнадійно зіпсованим)  і виконавська майстерність якомога вищого рівня (тут без коментарів).

«Царство, у якому слухали погану музику, занепало, а царство,  де слухали хорошу, – розквітло, як сказав якийсь із античних філософів. Тому важливо обирати, що ми слухаємо, – і загалом,і   кожному особисто. Дайте собі завдання – щотижня відкривати для себе нову музику – не те, що лунає зі всіх «прасок», а щось нове. Можливостей для цього – море, й можна зробити мільйон відкриттів прекрасної музики будь-якого жанру чи напрямку, музики, яка принесе нову ноту у життя…»  – радить Роман.

Роман Коляда, окрім іншог, є виконавцем живої музики – зазвичай, власної: це імпровізація, близька до джазу, world music, прогресивної музики, фолку тощо. Одна із останніх його ідей – «Музичний портрет»: імпровізований музичний твір як своєрідна терапія занурення у звук, змальований з конкретної людини і призначений тільки для неї. А 6 липня відбудеться великий онлайн концерт з даху одного київського хмарочоса, який можна буде слухати на ФБ-сторінці композитора. Цей концерт - початок проекту «Музичний портрет міста». 

Повністю стрім програми можна подивитися тут: