Живе радіо
Ave, Maria
Живе in Rock
Жива класика
Laudate Dominum


Українці можуть і мають прославляти Бога рідною мовою – і робити це потрібно красиво, – протоієрей Андрій Дудченко

%d0%94%d1%83%d0%b4%d1%87%d0%b5%d0%bd%d0%ba%d0%be

Питання перекладу богослужебних книг українською мовою – важливе і на часі. Йдеться і про ще не перекладені тексти, і про осучаснення існуючих перекладів, і адаптацію їх до потреб різних аудиторій. Нещодавно створене Українське літургійне товариство – своєрідний стратегічний центр, який зібрав не лише представників духівництва з різних церковних середовищ, а й світських людей - науковців, лінгвістів, перекладачів. Про Товариство, переклади Святого Письма й інших текстів у програмі «Добра розмова» в ефірі «Воскресіння. Живе радіо» – протоієрей Андрій Дудченко, викладач Київської Православної богословської  академії.

Сучасна українська мова в українській Церкві – на порядку денному не лише для богословів, а й широкого кола вірян усіх українських церков і конфесій. Віряни стикаються з цим питанням щоразу, коли приходять на богослужіння – якою мовою звучить літургія, як вона відбувається, яке місце вірян у цьому дійстві. Всі ці питання викликають живий інтерес у широкого загалу людей і не залишають байдужими нікого, хто, так чи інакше, дотичний до Церкви.

Українське літургійне товариство утворилося як спільнота представників як церковного, так і світських професійних середовищ (філософів, філологів, перекладачів тощо), яка працюватиме над вирішенням глобальних довгострокових завдань: удосконалення українських перекладів з богослужіння, розробки різноманітних методичних рекомендацій і, найголовніше – напрацювання богословсько-молитовної термінології українською мовою.

«Маємо велике розмаїття у перекладах Святого Письма, є різні редакції і традиції перекладу – і це добре, оскільки означає, що процес живий і розвивається, каже Андрій Дудченко. – З іншого боку, як вірянам-українцям  різних традицій разом заспівати, наприклад, «Отче наш» чи «Вірую», якщо вони у різних перекладах, з різними словами і акцентами? Тому було б добре, якби ми дійшли певної згоди щодо унормування основних текстів, а щодо інших – пропонували більш точні, вдосконалені варіанти. Адже будь-який переклад – це, певною мірою, тлумачення, ближче чи віддаленіше від оригіналу. До того ж переклад – зокрема, богослужебних текстів, має свою аудиторію і відповідний жанр та формат (богословський, науковий, розмовний тощо). Адже у богослужінні, з одного боку, має бути певна урочистість і піднесеність, а з іншого – воно призначене, щоб доносити смисли, важливо, щоб слова промовляли до людини…»

Українці можуть і мають прославляти Бога рідною мовою – і робити це потрібно красиво. Такою є головна ідея роботи над українськими перекладами Святого Письма та інших текстів, якою керується Українське літургійне товариство.

«У християнстві дуже важливою є естетична складова богослужіння, оце захоплення – коли перебуваючи на богослужінні, не знаєш, на небі ти чи на землі, як відчуття, притаманне справжньому християнству, каже отець Андрій. – Бог створив світ красивим, тому красивими мають бути наші церкви, наші богослужіння і все, чим ми наповнюємо церковний простір. Гарний переклад – один із компонентів цієї краси, але естетика у даному випадку – не лише точно і вправно передані слова, а й щось більше, що перевищує суму слів, складених у речення…»

Андрій Дудченко каже: робота над перекладами Святого Письма – справа нескінченна, бо кожні 50 років повинен з’являтися оновлений, осучаснений переклад.

«Мова розвивається, вона жива – як і Церква. Життя у всіх його аспектах також не стоїть на місці і ставить нові виклики. Тому Церкві не потрібно боятися запроваджувати нове – так, як свого часу не боялися це робити святі отці перших християн…»

Повністю стрім програми можна подивитися тут: