Живе радіо
Ave, Maria
Живе in Rock
Жива класика
Laudate Dominum


Важливо, щоб тема сексу не була табуйованою, і щоб батьків у цьому просвітництві не замінила вулиця чи Інтернет, – християнський психолог

F12f6a9bdaf2ef6cc6692bac3f9532bc5c14fe26 001 i

Така важлива сфера, як інтимні стосунки у подружжі, у багатьох родинах – тема закрита, табуйована, про це не говорять ні між собою, ні, тим більше, з дітьми. Проте замовчування – не вихід: якщо про певні речі не розкажуть батьки, цю цікавість задовольнить хтось чи щось інше. Як говорити з дітьми про секс, починаючи від сакраментального «звідки я взявся» і закінчуючи всім іншим – у програмі «Психологічна порадня» в ефірі «Воскресіння. Живе радіо» говорила християнський психолог Лідія Кондратик.

Психолог констатує: мало з ким із сучасних дітей і підлітків батьки говорять на ці теми. Як і раніше, так і тепер, основними джерелами інформації щодо інтимних стосунків залишаються умовна «вулиця» і Інтернет, у якому можна знайти все, що завгодно.

«Це настільки глибока тема і сфера людського життя, а дізнаємося про це від чужих людей, і ми колись, а тепер і наші діти, –  каже вона. – Так, це небезпечно і страшно, тому що невідомо, що і як вони розкажуть і покажуть. Ми сприймаємо інформацію, значною мірою, на емоційному рівні, і певна емоція, враження, відчуття довгий час чи й назавжди можуть асоціюватися з тим, що людина побачила чи почула вперше… Це так званий імпринтинг – закріплена реакція і сприйняття певних речей».

Лідія Кондратик стверджує: багато нинішніх підлітків не мають елементарних знань про своє тіло. Звичайно, у школі певна кількість учбових годин приділяється цим питанням, проте проблема інтимних стосунків між статями часто віддається на самостійне опрацювання. Що стосується батьків, то навіть ті, які розуміють, що про це говорити з дітьми потрібно, просто не знають, як підступитися до цієї теми – не червоніючи, не соромлячись і не уникаючи якихось аспектів.

Психолог пояснює: розмови на ці теми з дітьми – продовження і наслідок того, якими є ці стосунки між батьками, чи проговорюють вони певні питання між собою, наскільки глибокою є довіра дитини до батьків тощо. На думку Лідії Кондратик, в першу чергу слід зняти питання ложного сорому, зокрема, щодо власного тіла.

«З малими дітьми варто говорити про всі органи тіла і не соромитися їх називати, –  каже вона. – Уже в такому віці можна пояснити, що, наприклад, слід надягати трусики, щоб захистити себе, свою інтимність, а не тому, що соромно перед іншими. Це базові поняття і речі – ця інтимність як щось тільки твоє, і сором, а отже – заперечення, відторгнення…»

Щодо класичного питання – «звідки я взявся», психолог підкреслює: обманювати дітей, розповідаючи про капусту чи лелек, не потрібно й шкідливо, і, залежно від віку і запиту, треба спробувати пояснити, як все є насправді. Діти повинні знати і відчувати, що можуть спитати у батьків про все, що їх цікавить, і отримати правдиву інформацію, а не оману чи повчання.

«Дитина пізнає світ повсякчас: є інтерес, питання, цікавість, яку вона мусить задовольнити. Отримавши відповідь, дитина перемикається на щось інше, якщо ж відповіді немає – буде шукати самостійно, але запам’ятає, що у цьому питанні «щось не так». І, знайшовши певні відповіді для себе, навряд чи поділиться відкриттям з мамою чи татом. Саме тому важливо, щоб тема сексуальних стосунків не була табуйованою, і щоб батьків у цьому просвітництві не замінили однолітки чи Інтернет…»

Такий контакт між батьками й дітьми закладається змалечку: коли дитина довіряє батькам, знає, що може попросити поради чи допомоги у будь-чому, у неї більше шансів впоратися із складними ситуаціями чи кризами. Коли ж опиняється сам на сам із такими викликами – це достатньо великий ризик, і щодо різних залежностей в тому числі.

Лідія Кондратик каже: мама може говорити з дітьми на ці теми років до 7-8, а далі ролі батьків розділяються. З хлопчиком про певні особливості фізіології, стосунки, догляд за тілом повинен говорити батько – це така, певною мірою, чоловіча ініціація. Також варто мати вдома певні книжки, яких зараз є достатньо, – розглядати їх з дітьми, читати чи пояснювати своїми словами. Важливо зняти негласну заборону на цю тему: коли дитина приходить і питає – бути в змозі відповісти на її питання, задовольнити цей інтерес, який, зазвичай, не буває надмірним і довготривалим.

«Батькам варто говорити про секс між собою. Тому що коли вони передають цей свій досвід, бажано, щоб він був позитивним, – каже психолог. – Щоб могти говорити на цю тему, треба налагодити цю сферу. Так, Бог дав нам цю сферу стосунків як великий дар, як можливість досягти неймовірного щастя і єднання. Проте ці слова від батьків повинні бути щирими, це має йти від душі. І тоді діти і на словах, і без слів розумітимуть, що те, що можна побачити на певних сайтах чи відео – неправда, не у цьому сутність таких стосунків…»

Лідія Кондратик також радить лекцію Марка Гангора, де він провадить ще одну важливу думку, яку варто донести до дітей і підлітків: секс – це прекрасно, це те, що Бог дарував людям як велику радість і своє благословення, але варто дочекатися шлюбу. Чому? Тому що справді близькі стосунки вибудовуються зсередини – коли є розуміння й відчування одне одного, взаємна повага і любов, яка на цьому базується.

Продовження теми – про дошлюбну чистоту – у наступних програмах «Психологічної порадні»

Повністю стрім програми можна подивитися тут: