Живе радіо
Ave, Maria
Живе in Rock
Жива класика
Laudate Dominum


Причини узалежнень, зазвичай, коріняться у психологічних проблемах людини, – психотерапевти центру «Назарет»

%d0%97%d0%b0%d0%bb%d0%b5%d0%b6%d0%bd%d1%96%d1%81%d1%82%d1%8c

Алко- та наркозалежність в Україні стрімко зростає і «молодшає». Україна – серед лідерів у світових рейтингах споживання алкоголю, а за рівнем алкозалежності входить у десятку. За даними МОЗ України за 2018 рік, 4,2% населення (понад 1,7 млн чоловік) – алкозалежні, 0,9% (близько 400 тис.чоловік) – наркозалежні. Фахівці, зокрема із ВООЗ, кажуть: залежність від алкоголю та наркотичних речовин, а також так звана лудоманія (залежність від азартних ігор) – це хвороби. Програма «Психологічна порадня» на «Воскресіння. Живе радіо» розпочинає цикл програм про психологію залежностей. Перша програма –  за участі психотерапевта реабілітаційного центру «Назарет» у Львові Марини Потурай та директора центру Віктора Романчука.

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) визнала алкоголізм хворобою ще у 1986 році, ігроманію – у 2018-му. З 1988 року 26 червня – Міжнародний день боротьби зі зловживанням наркотиками, визначений Генеральною Асамблеєю ООН.

«Хімічні залежності давно визнані хворобою, –  каже Марина Потурай. – Проте у нашому суспільстві ставлення до алкоголізму далеке від розуміння, що це хронічна прогресуюча хвороба, яка може призвести до передчасної смерті. Зазвичай алкоголізм сприймається як погана звичка чи слабкість, яку можна подолати «взявши себе в руки». Це не так чи не зовсім так, тому що людина стає чи вже стала заручником цієї хвороби, яку суспільство хворобою не визнає. Етичні наслідки цього – людина з такою залежністю не викликає співчуття, бажання допомогти й підтримати, бо «сама винна». Тому один із головних напрямків просвітницької роботи нашого центру – роз’яснення, що таке алкоголізм, які його механізми і пастки…»

Директор «Назарету» Віктор Романчук підтверджує: алкогольна залежність може бути як 70-річного чоловіка, так і у 13-річного школяра. Ця хвороба не має обмежень ні щодо віку, ні щодо статі, ні щодо соціального чи матеріального становища. Так, у когось більші ризики, у когось менші. «Люди не народжуються з цією хворобою, навіть якщо батьки зловживали і така схильність потенційно вища, але є певні процеси, які її стимулюють і розвивають – зокрема, психологічні», – каже він.  

А причини цих процесів, зазвичай, коріняться у психологічних проблемах людини: коли людина не може впоратися із якимись емоціями і переживаннями, й прагне позбавитися цього дискомфорту. І знаходить спосіб – алкоголь (чи щось інше). Як приклад, який наводить психотерапевт: хлопець не вміє танцювати і приходить на дискотеку. Йому незручно, важко, він боїться видатися недолугим, але випиває, розслабляється – і от, ніби й легше, і танцювати можна без побоювань, що про тебе подумають…

«Мозок може запам’ятати цей момент – що саме може «виручити» у психологічно скрутну хвилину, – каже пан Романчук. – І тоді й в інших ситуаціях, з іншими почуттями, людина потребуватиме такої зміни свідомості, тому що мозок потребуватиме цієї дози задоволення і захисту від неприємних відчуттів. Але чим більше людина випиває, тим більше й страждає, тому що ці забиті у «підвал» почуття нікуди не діваються, вона не може прожити їх свідомо у реальності…»

Чи означає це, що кожен може узалежнитися від алкоголю? І так, і ні, навіть якщо середовище – колектив на роботі чи друзі, цьому сприяють.

«Якщо у людина психологічно збалансована, вона може й випити у компанії, і це її не «підчепить на гачок», не перейде у звичку, – каже Марина. – У більшості випадків узалежнення виникають і закріплюються у тих, хто має проблеми у вираженні почуттів, і тому замінює їх продивання чи глушить тим же алкоголем…»

Віктор Романчук пояснює: алкоголізм і наркоманія – хвороби, принаймні наполовину, психологічні, обумовлені тим, як людина сприймає себе і те, що відбувається навколо неї.

«Тема чи навіть формулювання – «розслабитися у компанії» – це питання до особи: які у неї очікування від тієї компанії? Чи є невпевненість і страх оцінки з боку інших? Чи це випивання із солідарності? Чи щоб бути, як всі? Бо якщо молода людина чи підліток, які не п’ють, переживають у тій компанії дискомфорт і незручність, це привід замислитися – що зі мною не так? Адже компаній у житті буде маса, а почуття буде таке ж – напруга, незручність, відчуття «не в своїй тарілці». І тоді доведеться щось вживати, щоб позбутися цих відчуттів. Саме ці стереотипи – «п’ю, щоб розслабитися», часто ведуть до психологічної залежності від алкоголю», – каже Віктор.

Власне, так званий підлітковий алкоголізм починається саме з психологічних проблем. Так званий, тому що, як зауважує Марина Потурай, поняття підліткового алкоголізму у психології залежностей немає. Є пубертатний період, коли вже не дитина і ще не доросла людина відокремлюється від батьків, прагне самостійності, хоче все спробувати, самоствердитися.

«Більшість підлітків – у сенсі алкогольних спроб, проходять цей період і не узалежнюються. Коли дитина пробує – це ще не залежність, але ризик є, – каже Марина. – Тому що якщо вплив середовища – друзів, компаній, соціуму, суттєвий, тоді можливе й узалежнення. Такі діти часто повністю відокремлюються від сім’ї, і це також показник якості стосунків у сім’ї, авторитету батьків і довіри до них…»

«У більшості випадків тренд на ранній алкоголізм закладають самі батьки, навіть не усвідомлюючи цього, – додає Віктор. – Адже чого прагнуть підлітки? Показати, що вони круті і дорослі, тобто наслідують поведінкові сценарії, які у них перед очима. Наша робота і завдання як психологів – показати ілюзію цієї алкогольної «крутизни», яка насправді є пасткою, з якої вибратися без втрат вдається не всім. І це й питання цінностей, тієї ж «крутизни», тому що насправді круто бути спортивним, вчитися у у крутому університеті, працювати на крутій роботі, подорожувати світом, мріяти і здійснювати мрії…»

Саме тому батькам підлітків треба бути особливо уважними – алкогольна чи наркотична залежності уже на початках мають певні ознаки.

«Спочатку це різкі зміни настрою, далі – занедбання себе, обман, можливі крадіжки, нервові зриви, – каже Віктор. – Якщо у родині чи в житті щось не так – чи у підлітка, чи у дорослої людини, і паралельно з’являється алкоголь, можна говорити, що це – стежка до залежності, тому що з’являється відчуття, що алкоголь чи щось інше допомагає задовольняти певні емоційні потреби. Інша річ, що це – велика і небезпечна ілюзія, бо насправді людина просто не в змозі впоратися зі своїм внутрішніми переживаннями і, відповідно, реагувати на зовнішні виклики, які повсякчас ставить життя…»

Психотерапевти центру «Назарет» – першого і єдиного в УГКЦ реабілітаційного центру такого типу, який працює уже 15 років, кажуть: основна їхня робота – вилікувати, якщо так можна сказати, психологічний стан людини, дійти до причин, які привели людину до узалежнення як способу захисту. «У багатьох основна перепона – це саме  страх відмови від алкоголю, страх перед реальністю», – каже Віктор Романчук.

Інформація про «Назарет» тут:

https://www.facebook.com/nazaret.org.ua/

Повністю стрім програми можна подивитися тут: