Живе радіо
Ave, Maria
Живе in Rock
Жива класика
Laudate Dominum


Без усвідомлення того, що відбулося у дні Страсного тижня, не можемо уповні зустріти Христове Воскресіння, – отець Тарас Карвацький

5e93dc765319b 946936 2158701jpg

У дні Страсного тижня, в умовах карантину і неможливості певних речей – як от, сповіді та причастя, у звиклий спосіб, саме час подумати над тим, над чим раніше, можливо, не застановлялися. Чому без терпіння немає Воскресіння? У чому сенс Христових страждань? За що і чому страждає людина? Про це у «Вечірніх діалогах з душпастирем» розмірковує отець Тарас Карвацький.

«Сьогодні переживаємо багато непростих моментів – це і карантин, і тривожні новини, які постійно читаємо і чуємо. Не можемо піти до храму, до Плащаниці, до сповіді і причастя, як це завжди було. Але, можливо, цей час і ці обставини дають нам можливість усвідомити, у чому суть нашої віри у живого Христа? Чи справді сумуємо за богослуженням і Євхаристійним Христом – чи Церква була лише певним додатком до нашого життя? Можливо, у цих обставинах ми мали б більше відкрити для себе Слово Боже і замислитися над подією Воскресіння Христа – її сенсами і значенням?..»

Протилежним поняттям до слова «Воскресіння» є слово «смерть». У даному контексті – смерть в Ісусі Христі, смерть, яка зближує нас із Ним.

«Чи пам’ятаємо ми про цю смерть? Чи думаємо лише про момент Христового Воскресіння? – питає отець. – Але пам’ятати про смерть – означає намагатися не жити в гріху, який віддаляє нас від Бога. Смерть для світської людини – це кінець, за яким більше нічого немає. Для християнина – це лише початок, свідчення того, як він трудився у земному житті, – фізично й духовно, щоб зустрітися з правдивим живим Богом…»

Отець цитує уривок з Першого послання апостола Павла до коринтян (15: 51-58): «Ось кажу я вам таємницю: не всі ми заснемо, та всі перемінимось, раптом, як оком змигнути, при останній сурмі: бо засурмить вона і мертві воскреснуть, а ми перемінимось!... Мусить бо тлінне оце зодягнутись в нетління, а смертне оце зодягтися в безсмертя. А коли оце тлінне в нетління зодягнеться, і оце смертне в безсмертя зодягнеться, тоді збудеться слово написане: Поглинута смерть перемогою! Де, смерте, твоя перемога? Де твоє, смерте, жало? Жало ж смерти то гріх, а сила гріха - то Закон. А Богові дяка, що Він Господом нашим Ісусом Христом перемогу нам дав. Отож, брати любі мої, будьте міцні, непохитні, збагачуйтесь завжди в Господньому ділі, знаючи, що ваша праця не марнотна у Господі!»

Отже, апостол Павло писав про гріх як про «жало смерті», про отруту, яка вбиває, якщо немає антиотрути – того, що може порятувати.  

«Отрута гріха паралізує наш розум, і ми починаємо думати не природньо, так як подав нам Господь, а у викривленому світлі того, що пропонує диявол. Ми відвертаємося від Бога, відходимо від нього.  І лише антиотрута, яка є у святій тайні покаяння, дає нам можливість знову повернутися лицем до Бога. Мусимо пам’ятати, що ми всі «ужалені» і вмираємо, віддаляючись від Бога. Гріх переформатовує наше мислення, і ми забуваємо, що створені на образ і подобу Бога, створені для добра…»

Але апостол Павло говорить і про перемогу над смертю, яку дав нам Христос.

«Смерть Ісуса на хресті і є тією антиотрутою проти смерті і гріха. І це – відповідь на прохання людини про цю допомогу. Біль і страждання Христа на хресті – це біль життя у гріху людини, яка віддаляється від Неба… У ці дні – дні Страсного тижня, ми готуємося до смерті Христа. Без цього хресного страждання, без усвідомлення того, що відбулося у ці дні, ми не можемо уповні зустріти Христове Воскресіння… Що ми святкуємо на сам Великдень? Святкуємо перемогу над перемогою, коли можемо радісно сказати, що визволені від гріха. І – про Вознесіння: Христос вознісся на Небо, щоб приготувати там місце й для нас. Часто чуємо: людина має заслужити на Небо. Але це не зовсім так: ми його маємо повсякчас, тому що через любов Бога до нас ми відкуплені дорогою ціною. Через любов Бога нам воно подароване. І лише ми самі можемо відмовитися від цього дару. Це відбувається тоді, коли відмовляємося від добра й любові, відмовляємося подякувати Богові за те, що Він для нас зробив зі своєї великої Любові…»

Повністю стрім програми можна подивитися тут: