Живе радіо
Ave, Maria
Живе in Rock
Жива класика
Laudate Dominum


«Воскресіння. Живе радіо» розпочинає рік

глобального читання Євангелії українською мовою.

Українці всіх континентів, миряни і ченці, священики і диякони, проголосіть Добру звістку власним голосом. Хай читання Нового Завіту українською охопить Євангельською хвилею усю земну кулю, усі місцини, де живуть, моляться, дослухаються до Слова Божого українці.

Ми почнемо з Євангелія від Іоанна. На сайті reradio.com.ua у розділі Читання Євангелії оберіть собі фрагмент для читання. Прочитайте його уважно вголос кілька разів, навіть якщо це добре вже вам знайомий текст. Знайдіть тиху місцину (це може бути рідний храм у позаслужбовий час, або власна кімната), ввімкніть диктофон (хай це буде навіть диктофон вашого мобільного телефону) і прочитайте обраний фрагмент без поспіху, без надмірного інтонування, так, як би ви читали цей текст близькій людині. Збережений файл, разом з інформацію про того, хто начитав цей фрагмент і який саме фрагмент обрав, надішліть на електронну адресу reeradio@gmail.com. Начитані вами фрагменти Євангелія щоденно лунатимуть в ефірі Живого радіо, і стануть частиною аудіокниги Глобальне читання Євангелії Українською, яка буде доступна для безкоштовного скачування в усьому світі.

Це не конкурс і не змагання, хто краще чи швидше читатиме. Це щось схоже на хоровий спів, тільки у цьому євангельському хорі у кожного буде своє, довше чи коротше соло. Не біда, якщо якийсь із фрагментів буде прочитаний кілька разів. Ми будемо раді, якщо виявиться, що можна скласти кілька різних аудіо версій одного й того ж тексту. Якщо якогось фрагменту нам бракуватиме – ми звернемо на нього вашу увагу додатково.

Отже, перед вами три перших розділи Євангелії від Йоана. Обирайте собі фрагмент (ті, що вже начитані, ми будемо вилучати зі сторінки) і…

Читаймо Євангелію разом!

 

ЄВАНГЕЛІЯ ВІД ЙОАНА

І

 

Фрагмент 1

1. Споконвіку було Слово, і з Богом було Слово, і Слово було - Бог.

2. З Богом було воно споконвіку.

3. Ним постало все, і ніщо, що постало, не постало без нього.

4. У ньому було життя, і життя було - світло людей.

5. І світло світить у темряві, і не пойняла його темрява.

6. Був чоловік, посланий Богом, ім'я йому - Йоан.

7. Прийшов він свідком - свідчити світло, щоб усі з-за нього увірували.

8. Не був він світло - був лише, щоб свідчити світло.

9. Справжнє то було світло - те, що просвітлює кожну людину. Воно прийшло у цей світ.

10. Було у світі, і світ ним виник -і світ не впізнав його.

11. Прийшло до своїх, - а свої його не прийняли.

12. Котрі ж прийняли його - тим дало право дітьми Божими стати, які а ім'я його вірують;

13. які не з крови, ані з тілесного бажання, ані з волі людської, лише - від Бога народилися.

14. І Слово стало тілом, і оселилося між нами, і ми славу його бачили - славу Єдинородного від Отця, благодаттю та істиною сповненого.

15. Свідчить про нього Йоан, і проголошує, промовляючи: «Ось той, про кого я говорив: Той, що йде за мною, існував передо мною, був раніше за мене.»

16. Від його повноти прийняли всі ми - благодать за благодать.

17. Закон бо був даний від Мойсея, благодать же й істина прийшла через Ісуса Христа.

 

Фрагмент 3

29. Тож наступного дня бачить він Ісуса, що йде до нього, та й каже: «Ось Агнець Божий, який світу гріх забирає.

30. Це той, що про нього повідав я: За мною наступить муж, сущий передо мною, був бо раніш за мене.

31. І не знав я його. Та я на те прийшов, водою христивши, щоб Ізраїлеві об'явлений був він.»

32. Тож Йоан свідчив, промовляючи: «Бачив я Духа, що, мов той голуб, з неба сходив і перебував над ним.

33. І не знав я його, але той, хто послав мене водою христити, сказав був мені: Над ким побачиш Духа, який сходить і над ним перебуває, - той і христить Святим Духом.

34. І я бачив і засвідчив: Він - Син Божий.»

Фрагмент 4

35. Другого дня знову стояв Йоан там, ще й двоє з його учнів.

36. Угледівши ж Ісуса, який надходив, - мовив: «Ось Агнець Божий.»

37. Почули двоє учнів, як він оте сказав, та й пішли за Ісусом.

38. Обернувшися ж Ісус і побачивши, що вони йдуть, мовив до них: «Чого шукаєте?» Ті ж йому: «Равві, - що в перекладі означає: Учителю, - де перебуваєш?»

39. Відрік він їм: «Ходіть та подивіться.» Пішли, отже, і побачили, де перебуває, і того дня залишилися в нього. Було ж близько десятої години.

40. Андрій, брат Симона Петра, був одним із тих двох, що, почувши Йоана, пішли за ним.

41. Зустрів він спершу брата свого Симона й мовив до нього: «Ми знайшли Месію, - що у перекладі означає: Христос.»

42. І привів його до Ісуса. Ісус же, глянувши на нього, сказав: «Ти -Симон, син Йони, ти зватимешся Кифа», - що у перекладі означає: Петро (Скеля).

Фрагмент 5

43. Другого дня вирішив піти в Галилею; і знайшовши Филипа, мовив до нього: «Іди за мною.»

44. А був Филип з Витсаїди, з міста Андрієвого та Петрового.

45. Зустрів Филип Натанаїла і сказав до нього: «Ми знайшли того, про кого Мойсей у законі писав і пророки, - Ісуса Йосифового сина, з Назарету.»

46. Натанаїл же йому на те: «А що доброго може бути з Назарету?» Мовив до нього Филип: «Прийди та подивися.»

47. Побачивши Ісус, що Натанаїл надходив до нього, сказав про нього: «Ось справжній ізраїльтянин, що нема в ньому лукавства.»

48. Натанаїл же йому: «Звідкіль знаєш мене?» Сказав Ісус, промовивши до нього: «Перше, ніж Филип закликав тебе, бачив я тебе, як був єси під смоковницею.»

49. Відповів же йому Натанаїл: «Учителю, ти - Син Божий, ти - цар Ізраїлів.»

50. Ісус відказав, мовивши до нього: «Тому, що я повідав тобі: Бачив я тебе під смоковницею, - то й віриш! Бачитимеш більше, ніж те.»

51. І сказав до нього: «Істинно, істинно кажу вам: Побачите небеса відкриті, й ангелів Божих, як висходять та сходять на Сина Чоловічого.»

 

 

IV

Фрагмент 12

1. Коли ж Господь дізнався, що зачули фарисеї, начебто Ісус більше збирає і христить учнів, аніж Йоан,

2. - а не христив же Ісус сам, лише учні його,

3. то полишив він Юдею і подався знову до Галилеї.

4. А треба було йому переходити Самарією.

5. Отож прибув він до одного міста в Самарії, яке називається Сихар, неподалеку поля, наданого Яковом синові своєму Йосифові.

6.Там і криниця Яковова була. Натомився з дороги Ісус, тож і присів біля криниці; було ж під шосту годину.

7. Надходить же жінка з Самарії води взяти. Ісус до неї каже: «Дай мені напитися.»

8. Учні ж його пішли були до міста харчів купити.

9. Отож каже до нього жінка самарянка: «Юдей єси, а просиш напитися в мене, жінки самарянки?» Не мають бо зносин юдеї з самарянами.

10. Ісус у відповідь сказав до неї: «Була б ти відала про дар Божий, і хто той, що каже тобі: Дай мені напитися, то попросила б сама в нього, а він дав би тобі води живої.»

11. Мовить до нього жінка: «Ти й зачерпнути не маєш чим, пане, а й криниця глибока, - то звідкіля б у тебе вода жива?

12. Чи більший ти за батька нашого Якова, що дав нам криницю оцю, і сам пив з неї, а й сини його ще й товар його?»

13. А Ісус їй у відповідь: «Кожен, хто оту воду п'є, знову захоче пити.

14. Той же, хто нап'ється води, якої дам йому я, - не матиме спраги повіки. Вода бо, що дам йому я, стане в ньому джерелом такої води, яка струмує в життя вічне.»

15. Говорить до нього жінка: «То дай мені, пане, тієї води, щоб не мала я більше вже спраги та й не ходила сюди черпати.»

16. «Піди ж, - мовить до неї, - позви чоловіка свого та й повертайся сюди.»

17. Озвалася жінка та й каже йому: «Нема в мене чоловіка.» «Добре єси мовила - відрік їй, - Не маю чоловіка!

18. П'ятьох бо мала єси чоловіків, та й той, що тепер у тебе, - не чоловік він тобі. Правду мовила єси.»

19. А жінка й каже до нього: «Бачу, пане, - пророк ти.

20. Батьки наші на оцій горі поклонялися, ви ж говорите - в Єрусалимі, мовляв, місце, де поклонятися треба.»

21. Ісус до неї: «Повір мені, жінко, - час надходить, коли ані на оцій горі, ані в Єрусалимі будете ви поклонятись Отцеві.

22. Поклоняєтесь ви, не знавши кому. А ми поклоняємося, знавши кому. Від юдеїв бо й спасіння.

23. Та надійде час, - ба, вже й тепер він, - що справжні поклонники Отцеві кланятимуться у дусі й правді. А таких поклонників і шукає собі Отець.

24. Бог - Дух. Ті, що йому поклоняються, повинні у дусі й правді поклонятися.»

25. Жінка й каже до нього: «Відаю, що має прийти Месія, чи то Христос. А прийде, то все і звістить нам.»

26. А Ісус їй: «То я, що говорю з тобою.»

27. Тоді надійшли його учні і дивувалися, що розмовляє він з жінкою. Не спитав, однак, ані один: «Чого хочеш від неї, або: Чому розмовляєш із нею.»

28. Жінка ж покинула свій глечик, побігла в місто та й каже людям:

29. «Ідіть но і подивіться на чоловіка, що сказав мені все, що я робила. Чи, бува, не Христос він?»

30. І вийшли з міста й подалися до нього.

31. А учні тим часом заходилися просити його, кажучи: «Їж лишень, Учителю.»

32. Він же їм: «Їстиму я їжу, незнану вам.»

33. Учні тоді заговорили один до одного: «Може хтось йому приніс їсти?»

34. «Їжа моя, - каже до них Ісус, - волю чинити того, хто послав мене, і діло його вивершити.

35. Чи ви ж не кажете: «Ще чотири місяці, і жнива настануть. А я вам кажу: Підведіть очі ваші та й погляньте на ниви, - вони вже для жнив доспіли.

35. Вже і жнець бере свою нагороду, плоди збирає для життя вічного, - щоб сіяч із женцем укупі раділи.

36. Правильна й приказка до цього: Один сіє, а жне хтось інакший.

37. Послав же і я вас те жати, коло чого ви не трудилися. Інші трудилися, ви ж у їхню працю вступили.»

38. Численні ж самаряни з того міста увірували в нього з-за слів жінки, яка посвідчила: «Сказав мені все, що я робила».

39. Тож коли прийшли до нього самаряни, то просили, щоб лишився в них. Він і лишився на два дні там.

40. Та й багато більше увірували з-за його слова.

41. Жінці ж вони сказали: «Віруємо не з-за самого твого оповідання - самі бо чули й знаємо, що направду він - світу Спаситель.»

 

Фрагмент 13

42. А по двох днях вийшов він ізвідти в Галилею.

43. Сам бо Ісус посвідчив: «Не має пошанування пророк у своїй батьківщині.»

44. Коли ж прибув у Галилею, то прийняли його галилеяни: бачили бо все те, що вчинив він був на святі в Єрусалимі, - вони бо теж ходили на те свято.

45. Він же подався знов у Кану Галилейську, де ото був перетворив воду на вино. А був один царський урядовець, син якого слабував у Капернаумі.

46. Зачувши, що Ісус прибув з Юдеї в Галилею, прийшов він до нього та й заходився просити, аби прибув і оздоровив його сина, той бо мав уже вмирати.

47. Ісус і каже до нього: «Не увіруєте, якщо не побачите чудес та див!»

48. А царський урядовець йому: «Господи, зійди, заки вмре моя дитина!»

49. Промовив Ісус до нього: «Іди, син твій живий.» Повірив чоловік слову, що вирік йому Ісус, та й пішов собі.

50. А коли був уже в дорозі, слуги, що йому назустріч вийшли, сказали йому, що син його живий-здоровий.

51. Він же спитав їх, о котрій годині йому полегшало. «Учора ввечері о сьомій годині пропасниця його полишила», - сказали вони йому.

52. І зрозумів батько, що о тій самій годині сталося те, коли ото Ісус йому сказав: «Син твій живий.» І увірував сам, та й увесь дім його.

53. Це ж друге чудо вчинив Ісус, повернувшися з Юдеї у Галилею.